Робота нянею у Франції: особливості та нюанси

Досвід французьких нянь
Французькі няні одночасно обслуговують до 5 дітей. І це ще не все, вік дітей при цьому варіюється від 2 місяців до 3-4 років.

Усього 9% бабусь у Франції сидять зі своїми онуками. І отримують за це допомогу від держави.

У ясла ходить приблизно 18% маленьких французів.

У 37% випадків дітей залишають вдома у няні, і лише у 4% – няня працює на території сім'ї.

У Франції поширене бебі-ситтерство, коли за малюками наглядають студенти. За стандартний набір обов'язків – нагодувати, погуляти, зводити на гуртки, купувати продукти, укласти спати – працівник отримує від 2,5 євро на годину. Мати якусь спеціальну освіту для такої діяльності необов'язково, а без офіційного дозволу на роботу від міської дирекції праці та зайнятості не обійтися. Цей дозвіл називається "агреман". Він дозволяє бути нянею для дитини, якій вже виповнилося 3 роки.

Що ж до молодших підопічних, то доглядати їх можуть лише власники "агреман каліті". Цей дозвіл видається кваліфікованим нянькам, яких у Франції називають по-домашньому – «маминими помічниками». Перш ніж вступити на роботу в сім'ю, такі няні проходять дворічну підготовку, після чого мають можливість працювати вдома (умови в будинку попередньо повинні бути перевірені та схвалені спеціальними органами).

Цікавий факт: у Франції від народження дітей привчають спати самостійно. У цій країні вважають, що до дитини не варто кидатися на перший поклик. Маля може заплакати або заворушитися уві сні, і це не привід хапати його на руки і починати трусити.
Французькі мами спостерігають за дітьми, а потім вирішують щодо ситуації, як вчинити. Вони беруть так звану паузу. В результаті за кілька хвилин малюк заспокоюється і самостійно засинає. Поступово дитина привчається до такого порядку і з дитинства спить спокійно сама і дає можливість відпочивати батькам

Няні у Франції працюють приватно або ж входять до асоціації нянь - «creche familiale». І в тому, і в іншому випадку, в однієї «маминої помічниці» може бути до 4-х вихованців. Цікава й та особливість, що навіть няня, що працює за профілем, не припиняє своєї освіти і систематично підвищує кваліфікацію на спеціальних курсах.

Робочий день няні у Франції складає 40-50 годин на тиждень. До того ж, «мамині помічники» мають статус службовців та роблять офіційні відрахування до пенсійного фонду, що у майбутньому дає право на гідну пенсію.

Система

Оскільки школа у Франції починається з 3 років (це, безумовно, аналог дитячого садка, але називається школою, а відповідно взяти туди повинні всіх абсолютно), то система таких нянь створена для обслуговування дітей від 2 місяців (оскільки більшість мам виходять на роботу через 2 місяці після пологів) до 3 років (шкільного віку), іноді за бажанням батьків няні приймають школярів вранці або після школи (але треба розуміти, що їхати чи йти за дитиною до школи няньки буде усією групою дітей, якими опікується).

Няні - це жінки або чоловіки, які пройшли спеціальне навчання, мають сертифікацію певних структур і схвалення приймати у себе вдома певну кількість дітей, залежно від площі будинку/квартири та інших параметрів (зазвичай це 4-5 дітей на одну няню). Усі няні занесені до списку адміністративного управління з виховання дітей дошкільного віку по кожному району міста/селища/селу/маленькому місту; відповідальним за збір та координацію нянь призначається координатор нянь, до якого і звертаються батьки для пошуку відповідної няні. Координатор має свіжий список усіх нянь в районі, з позначками, скільки в кого залишилося вільних місць, якого віку дітей бере няня і які дні/часові рамки вона розглядає. Координатор веде постійну роботу з нянями у разі проблем, складнощів з адаптацією, конфліктів з батьками, а також організує додаткові заняття для дітей, на які няні можуть приходити з дітьми безкоштовно (музичні, танцювальні, якісь заходи з будинками для людей похилого віку тощо)

Французькі няні віддаються своїй роботі на повну силу, вони дуже організовані:

• у них семимісні машини, по 4 автокрісла в машині;
• у них здвоєні коляски;
• вони готують обід заздалегідь, щоб не відволікатися на це під час дня;
• у них підготовлені приміщення з безпечними для дітей зонами;
• у них обгороджені ділянки, діти привчені питати, перш ніж підніматися на другий поверх, наприклад. 

Зрештою діти з ними з двохмісячного віку, тобто іншого життя вони не знають, вони звикли з народження до наявності у няні відразу кількох дітей, і, природно, підлаштовуються, і ростуть з огляду на потреби інших. Це вимушена, безумовно, оглядка, але вона дуже точно формує та відображає принципи французьких установок, поваги один до одного, мирного співіснування та терпимості.

Для дітей від 1,5-2 років такий міні-садок, при вдалому виборі няні,  – непогана річ, для немовлят – не завжди. Але цей досвід наводить на думки про те, що нам є над чим працювати, і що насправді при грамотній організації цілком можна подужати поєднання кількох дітей (принаймні одного віку – точно).

Ще згадуються няні, котрі вважають, що за двох дітей потрібно платити подвійно, або про те, що з однією дитиною не впоратися, то як бути з кількома.  Це питання, насамперед, саморганізації.

Але французькі няні вчать нас трохи іншому уявленню про оптимізацію часу, тому що їм чудово вистачає часу на дитину, заняття та прогулянки з нею, на прибирання, прасування в той час, поки дитина спить, і готувати теж вони встигають.

Якщо ви вирішили працювати нянею у Франції, вам потрібно буде отримати спеціальну ліцензію, яка дозволить офіційно працювати нянею. Для цього вам треба зареєструватись у департаменті, який займається ліцензуванням няні. Після реєстрації у департаменті вам видадуть ліцензію няні, з якою ви можете вирушати до роботодавця. У Франції няня повинна мати сертифікат щодо своєї кваліфікації. Зазвичай цей документ видається після проходження спеціального курсу підготовки та складання іспитів. Також потрібно знати французьку мову. Крім цього, няня повинна вміти знаходити спільну мову з дітьми, мати почуття гумору, бути терплячою та доброю.