Тетяна Лаухіна: мої мрії та плани щодо перспектив домашнього персоналу

Вітаю! Навіть не знаю розпочинати від початку до сьогодні, або одразу заявити про досить цікаві плани на майбутнє UHS. Перспективні плани, що кожного дня надають мені віри та натхнення щодо обраного напрямку дій.

Звуть мене Тетяна, народилася в Києві. Викладач світової культури в школі - це в минулому.

Вже 18 років працюю нянею: розповідаю про світову культуру і про хмаринки, про Трипільську культуру і про будову світу своїм маленьким вихованцям.

Професія няні - це про все на світі, - цікава, творча, різнопланова, всеохоплююча. Це про розвиток та початок життєвого шляху малюка. Професія, що вимагає знань та певних навичок, обов'язкової освіти та безперервного розвитку

Виникає багато питань щодо нашої роботи, і не в мене одної. Багато колег міркують так, жаліються і мріють про перспективу та розвиток, де всі захищені, впевнені, реальні, шановані. Освічені, працьовиті, добрі жінки, але зовсім не мають площини для спілкування та обміну досвідом.

Виникла ідея об'єднатись, починала з вайбер-групи. Няні ділились між собою, що є така платформа для спілкування. Мрія створити спілку однодумців теж не полишала мене декілька років. Стукала в різні двері, де мене відправляли мріяти далі. Але я знала, що все вийде.

Вчилась я тоді в Інституті коучингу і мій тьютор робив зі мною демонстраційну коуч-сесію про мрію. Мою мрію - об’єднання однодумців у галузі домашнього персоналу. Саме тьютор порадив мені звернутись до американського посольства щодо механізму реалізації цієї ідеї. Звідти я отримала інформацію про Громадську організацію "Трудові ініціативи", що нею опікується посольство, саме тоді і започаткувалося наше партнерство.

Життя двічі подарувало мені шанс і я знову наблизилась до реалізації своєї мрії ще на крок: зустріч з співзасновниками та інвесторами нашої ГО. Інвестиції в сайт, сторінку на ФБ, договори, презентації, зустрічі, семінари, активний рух… Саме вони запропонували стратегію та поетапну реалізацію, залучення міжнародного досвіду та проведення конкурсу «Няня року».

Але життя внесло свої корективи в наші амбіційні плани: ковід, війна… Але організація жива, плани перспективні, то ж йдемо далі!

Тепер моя мрія здійснити яскравий проект  - "Няня року" із залучанням міжнародних партнерів та спонсорів. Є плани перетворитися у міжнародну організацією із залученням кращих практик світового досвіду.

І бути почутими у Верховній Раді - там мають доопрацювати законопроект по домашньому персоналу. Якось так.

А завтра вже весна: в природі, в душі, в планах… Віра. Об’єднання. Платформа для обміну досвідом.